Proceedings of the International scientific and practical conference ― Cambridge Science and Education Conference‖ (February 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Cambridge, United Kingdom, 2026. - 289 p.

35 об‘єкт, засоби, процес і результат пізнання. Суб‘єктом пізнання виступає особа або група осіб, що здійснюють пізнавальні дії, тоді як об‘єктом є фрагменти об‘єктивної реальності, на які спрямована пізнавальна активність. Засобами пізнання є як інтелектуальні операції (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення), так і технічні, інформаційні та організаційні інструменти, за допомогою яких здійснюється отримання та обробка інформації. Процес пізнання охоплює послідовність дій, спрямованих на здобуття та осмислення інформації, тоді як результатом є сформовані знання, що дозволяють пояснити певні явища або події [10, с. 18-25, 45-52]. Водночас пізнавальна діяльність реалізується у різних формах, що відрізняються за цілями, методами та рівнем узагальнення знань. Буденне пізнання формується у повсякденному досвіді людини та ґрунтується переважно на безпосередньому сприйнятті явищ. Наукове пізнання, навпаки, орієнтоване на встановлення загальних закономірностей та використовує системні методи дослідження. Професійне пізнання, до якого належить і діяльність у сфері кримінального судочинства, поєднує елементи обох форм, проте характеризується цілеспрямованістю, регламентованістю та використанням спеціальних знань і методик. Юридичне пізнання, в свою чергу, виступає різновидом соціально-практичного пізнання, бо спрямоване на встановлення юридично значущих обставин, що мають наслідком виникнення, зміну або припинення правових відносин. Воно здійснюється у межах правових процедур, регламентується нормами процесуального законодавства і передбачає обов‘язкову перевірку та оцінку отриманої інформації з позицій її допустимості, належності й достовірності. У кримінальному провадженні юридичне пізнання набуває особливої складності, оскільки пов‘язане з дослідженням подій, що відбулися в минулому та не можуть бути безпосередньо відтворені, а тому потребують відтворення (моделювання) на підставі наявних слідів та інших джерел інформації. У цьому контексті криміналістичне пізнання доцільно розглядати як спеціалізовану форму юридичного пізнання, що реалізується із застосуванням спеціальних криміналістичних методів, технічних засобів і