Proceedings of the International scientific and practical conference ― Cambridge Science and Education Conference‖ (February 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Cambridge, United Kingdom, 2026. - 289 p.

36 тактичних прийомів, спрямованих на встановлення механізму кримінального правопорушення та осіб, причетних до його вчинення. Воно поєднує інтелектуальні, організаційні та практичні дії, метою яких є формування достовірної доказової інформації [8, с. 468-469; 10, с. 44-52]. Ключовим елементом криміналістичного пізнання є інформаційна природа слідів кримінального правопорушення. Будь-яка подія злочину неминуче залишає певні відображення у матеріальному середовищі та свідомості людей. Ці відображення містять інформацію про механізм події, її учасників, час, спосіб та інші обставини. Завдання криміналістичного пізнання полягає у виявленні, збереженні, дослідженні та інтерпретації цієї інформації з метою відтворення реальної картини події. Процес криміналістичного пізнання реалізується через певну послідовність етапів. Початковим етапом є сприйняття слідової інформації, коли суб‘єкт пізнання отримує первинні відомості про подію. Наступним кроком виступає фіксація отриманої інформації шляхом протоколювання, фотографування, відеозапису, вилучення предметів або іншого документування. Після цього здійснюється дослідження отриманих даних із застосуванням спеціальних знань і методів аналізу. Важливим етапом є інтерпретація отриманої інформації, у межах якої формуються припущення щодо механізму події. Подальша перевірка цих припущень здійснюється шляхом проведення додаткових слідчих дій або експертних досліджень, а завершальним етапом є оцінка отриманих результатів з точки зору їх достовірності та доказового значення [10, с. 31-39, 44-52]. Пропонуємо модель структури криміналістичного пізнання, відповідно до якої воно постає, розуміти як багаторівневу систему, що включає три взаємопов‘язані компоненти: інформаційний, інтелектуально-аналітичний та процесуально-практичний. Інформаційний компонент охоплює процес виявлення та накопичення відомостей про подію. Інтелектуально-аналітичний компонент пов‘язаний з осмисленням, аналізом та побудовою пізнавальних моделей події. Процесуально-практичний компонент полягає у реалізації отриманих результатів у межах процесуальних рішень та доказування. Така модель