Proceedings of the International scientific and practical conference ― Cambridge Science and Education Conference‖ (February 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Cambridge, United Kingdom, 2026. - 289 p.

37 дозволяє розглядати криміналістичне пізнання як цілісну систему, в якій поєднуються інтелектуальні, інформаційні та практичні аспекти діяльності, спрямованої на встановлення істини у кримінальному провадженні. Однією з характерних рис сучасних умов є порушення класичної послідовності пізнавального процесу. Традиційно криміналістичне пізнання розпочинається з негайного огляду місця події, фіксації слідів та подальшого дослідження отриманої інформації. Однак у районах активних бойових дій проведення слідчих дій часто неможливе через небезпеку обстрілів, мінування територій або тимчасову окупацію. У результаті первинне сприйняття слідової інформації здійснюється опосередковано — через показання очевидців, фото- та відеоматеріали або повідомлення з відкритих джерел, тоді як безпосередній огляд місця події відбувається значно пізніше або взагалі стає неможливим. Зазначені обставини зумовлюють зміну часових меж криміналістичного пізнання. У багатьох випадках слідчі отримують можливість оглянути місце події лише після стабілізації ситуації або деокупації територій. За цей час обстановка місця події суттєво змінюється: знищуються або переміщуються об‘єкти, руйнуються будівлі, змінюється ландшафт, а частина слідів безповоротно втрачається. Відповідно, криміналістичне пізнання здійснюється із запізненням, що ускладнює встановлення механізму події та підвищує значення непрямих доказів. Водночас істотно зростає значення цифрових доказів і дистанційних способів фіксації подій. Матеріали, отримані з мобільних пристроїв, камер відеоспостереження, безпілотних літальних апаратів, супутникових знімків і соціальних мереж, часто стають первинним джерелом інформації про події у зонах бойових дій. Вони дозволяють документувати обставини злочинів у реальному часі навіть за відсутності можливості безпосереднього доступу до місця події, хоча потребують ретельної перевірки достовірності та джерела походження. Окремою проблемою стає доказування масових злочинів, характерних для умов збройного конфлікту. Значна кількість потерпілих, руйнування об‘єктів цивільної інфраструктури, наявність великої кількості свідків та складність встановлення конкретних