Proceedings of the International scientific and practical conference ― Cambridge Science and Education Conference‖ (February 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Cambridge, United Kingdom, 2026. - 289 p.

38 виконавців злочинів ускладнюють процес доказування. У таких випадках криміналістичне пізнання має орієнтуватися не лише на встановлення індивідуальних дій окремих осіб, але й на реконструкцію загального механізму злочинної діяльності [2, с. 30-55; 3, с. 207-220]. Воєнні дії суттєво впливають не лише на об‘єктивні умови здійснення криміналістичного пізнання, але й на самих його суб‘єктів, діяльність яких відбувається у стані постійної небезпеки, психологічного напруження та професійного перевантаження. Відтак, поряд із методичними та організаційними трансформаціями пізнавального процесу відбувається зміна психологічних і професійних характеристик осіб, що беруть участь у доказуванні. Однією з ключових особливостей є специфічні психологічні умови роботи слідчого у зоні бойових дій. Слідчі та інші учасники процесу змушені працювати під загрозою обстрілів, у зруйнованих населених пунктах, за наявності великої кількості загиблих і потерпілих, часто в умовах дефіциту часу та ресурсів. Така обстановка формує постійне емоційне напруження, що негативно позначається на здатності до концентрації, аналізу інформації та прийняття зважених процесуальних рішень. Важливим чинником є вплив стресу на пізнавальні процеси. Хронічне психоемоційне навантаження знижує якість сприйняття інформації, ускладнює її логічну обробку, сприяє появі поспішних висновків та зростанню ризику когнітивних помилок. У таких умовах увага слідчого може зосереджуватися на найбільш емоційно виразних обставинах, тоді як інші, не менш важливі деталі залишаються поза сприйняттям. Наслідком цього стає збільшення кількості помилок сприйняття та інтерпретації слідової інформації. Пошкоджені об‘єкти, численні сліди руйнувань, переміщення предметів, а також психологічна втома можуть призводити до хибного визначення механізму події, неправильної оцінки значення окремих слідів або некоректної інтерпретації поведінки свідків і потерпілих. Окрему проблему становить професійне вигорання, яке в умовах війни формується значно швидше, ніж у звичайних умовах службової діяльності. Постійний контакт із наслідками насильства, великою кількістю