Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society‖ (February 26-28, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 355 p.

238 мотиви – свідомі спонукання до діяльності (патріотизм, обов'язок, самореалізація); ціннісні орієнтації – ієрархія життєвих пріоритетів (захист сім'ї, держави, професійне зростання); очікування – суб'єктивна ймовірність успіху та винагороди; емоційні переживання – почуття гордості, відповідальності, тривоги, страху. У контексті НГУ специфікою є її багатофункціональність: одночасне виконання завдань з охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки у поєднанні з відсіччю збройній агресії проти України та ліквідації збройних конфліктів шляхом ведення воєнних (бойових) дій вимагають гнучкості мотиваційної системи. Під час воєнного стану домінують інституційні (обов‘язок перед державою) та захисні (сім‘я, територія) мотиви, що витісняють прагматичні стимули. Теорія ієрархії потреб А. Маслоу пояснює еволюцію мотивації військовослужбовців НГУ: базові потреби (безпека, фізіологія) домінують на початкових етапах служби, поступово замінюючись потребами у повазі та самореалізації. Одноразова винагорода 1 млн грн задовольняє потреби безпеки, створюючи «фінансовий буфер» для сім‘ї або самореалізації. Теорія очікувань В. Врума (V * E * I) є ключовою для аналізу постанови: valence (цінність винагороди) – 1 000 000 грн має високу цінність для молоді 18 – 25 років; expectancy (очікування успіху) – чіткі умови (6 місяців участі у бойових діях) роблять результат передбачуваним та очікуваним; instrumentality (зв'язок зусиль і результату) – пряма залежність отримання виплати від підписання контракту. Теорія справедливості Дж. Адамса підкреслює важливість сприйняття винагороди як пропорційної ризикам. Успіх проєкту залежить від прозорості розподілу та відсутності дискримінації.