Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society‖ (February 26-28, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 355 p.

258 функції мозку, не залишаючи когнітивного простору для конструктивної обробки навчальної інформації. Особливого значення в цьому контексті набуває розвиток гнучких механізмів саморегуляції, що є центральним об‘єктом досліджень професійної самосвідомості в роботах Р. В. Каламаж [6]. Ми припускаємо, що впровадження технік метакогнітивного моніторингу за методиками І. С. Пащук [7] дозволить студентам вчасно ідентифікувати початок румінативного циклу та свідомо переключати увагу на зміст навчального завдання. Перспективи подальших досліджень вбачаються у проведенні масштабного емпіричного зрізу серед студентів різних факультетів Національного університету «Острозька академія» для верифікації медіативної ролі метакогніцій у структурі академічних досягнень. На основі отриманих результатів планується розробка комплексної програми психологічної корекції, яка включатиме методики «метакогнітивної відстороненості» та тренування гнучкості уваги, що дозволить суттєво знизити рівень екзаменаційної тривожності та зміцнити когнітивну стійкість молоді в умовах академічного стресу. СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ: 1. Flavell, J. H. (1979). Metacognition and cognitive monitoring. American Psychologist, 34(10), 906–911. 2. Wells, A. (2009). Metacognitive therapy for anxiety and depression. New York: Guilford Press. 3. Nolen-Hoeksema, S. (1991). Responses to depression and their effects on the duration of depressive episodes. Journal of Abnormal Psychology, 100(4), 569– 582. (Концепція адаптована до аналізу навчального дистресу). 4. Papageorgiou, C., & Wells, A. (2001). Metacognitive beliefs about rumination in recurrent major depression. Cognitive and Behavioral Practice, 8(2), 160– 164. 5. Matthews, G., & Wells, A. (1994). Attention and emotion: A clinical