Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society‖ (February 26-28, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 355 p.

340 навчанням у батьків змінилися пріоритети що до початку відвідувань дитиною школи у віці 7 років.) Оскільки учні в елементарному підрівні вивчають комплексну дисципліну «Музична грамота та практичне музикування», яка в свою чергу забезпечує вивчення основ музично-теоретичних дисциплін (Музична грамота, Сольфеджіо, Слухання музики, Ритміки, Аналізу музичних форм), через практичне музикування, що сприяє розвитку музичного мислення учнів, розкриттю їх творчого потенціалу. А через який вид діяльності на уроці ми можемо найбільш маштабно та творчо розкрити здібності учня? Так, через написання диктантів! По-перше, при написанні диктантів, ми проводимо аналіз раніше вивченого матеріалу: - теоретичні відомості (повтор тривалостей, пауз, визначення розміру, аналіз руху мелодії, ладу, тонального плану); - вокально-інтонаційні вправи (перед написанням диктанту викладач або називає тональність, або визначає разом з учнями за ладом та стійкими ступенями ту тональність у якій будуть працювати. Учні проспівують запропоновану тональність вгору та вниз, стійкі ступені; тим самим розвивають і внутрішній слух, бо в подальшій праці з диктантом, вони опираються на стійкі ступені… Сольфеджують вже написаний диктант); - аналіз помилок (в аналізі помилок, учень розуміє свої слабкі місця і разом із коректним поясненням викладача у подальшому намагається їх виправити). Це може бути і недостатня теоретична база учня, неуважність, фізиологічні та психологічні аспекти дитини. В даному випадку викладач виступає у ролі психолога та друга, щоб ні в якому разі не ранити дитину, якщо у неї не виходить точно виконати всі завдання, що запропонував вчитель. Ще раз нагадаю, що підготовка та сприйняття матеріалу у кожної дитини різне, а викладач має стандартні «рекомендації» по вимогам що до знань та умінь учнів елементарного рівня.