Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society‖ (February 26-28, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 355 p.

45 ринку 1990-х до професіоналізованого й технологічно оснащеного середовища сьогодення — шлях українського ріелтора є свідченням трансформації не лише професії, а й самого підходу до нерухомості як ресурсу, інвестиції та соціального блага. Сьогоднішній ріелтор повинен володіти не лише знанням ринку, а й вмінням працювати з цифровими інструментами, орієнтуватися в правовому полі, розуміти тенденції урбаністики та мати розвинене емоційне чуття. Така комплексність робить професію динамічною, вимогливою та стратегічною. Як писав французький філософ Мішель Фуко: «Історія — не тло, на якому ми щось розглядаємо; це те, що ми самі створюємо, і вона творить нас». Розвиток ріелторської діяльності — це водночас історія економіки, соціуму і технологій, яка формує сучасну Україну та визначає її майбутнє. У цьому дослідженні наша мета звернути та проаналізувати витоки професії, її сучасні трансформації та перспективи розвитку в умовах глобалізації та цифрової інтеграції. Рієлторська діяльність, як особлива форма посередництва у сфері нерухомості, має глибокі історичні корені. Її зачатки простежуються ще у стародавніх цивілізаціях, де з‘явилися перші фахівці, що сприяли укладанню майнових угод між різними сторонами. У Месопотамії, приблизно в III тис. до н.е., згідно з клинописними табличками, вже існували професійні посередники — торговці, які укладали угоди з нерухомістю від імені інших осіб. Угода фіксувалася письмово на глиняних табличках і завірялася свідками. Рієлторська діяльність, як посередницька практика в операціях з нерухомістю, має глибоке історичне коріння, що сягає античних часів. У Стародавньому Римі існували професійні посередники — «прокура́тори» та «нунції», які сприяли укладанню угод купівлі-продажу майна, включаючи нерухомість. Вони виконували функції, подібні до сучасних рієлторів, забезпечуючи зв'язок між продавцями та покупцями, а також надаючи консультації щодо умов угод. В українських землях посередницькі функції в угодах із землею були поширені ще в часи Київської Русі. Як зазначає І. П.