Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society‖ (February 26-28, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 355 p.

60 Банківська таємниця традиційно посідає ключове місце у функціонуванні банківської системи, оскільки забезпечує належний рівень охорони відомостей про клієнтів та формує основу довіри між фінансовими установами і споживачами банківських послуг. В умовах цифровізації фінансової сфери, зростання обсягів електронних операцій та підвищених кіберризиків питання чіткого визначення правового статусу банківської таємниці набуває особливої актуальності. Банківська таємниця є фундаментальною складовою правового забезпечення діяльності фінансових установ та захисту інтересів клієнтів. Вона виступає інструментом гарантування конфіденційності інформації про фінансові операції, стан рахунків, а також персональні дані клієнтів банку. На сучасному етапі розвитку фінансових ринків і цифровізації економіки питання захисту банківської таємниці набуває особливої актуальності, оскільки новітні технології та глобалізаційні процеси відкривають нові можливості, але водночас створюють значні ризики порушення конфіденційності. Вирішальним для усунення термінологічної невизначеності є визначення юридичної природи банківської таємниці у системі інформації з обмеженим доступом. Інформація з обмеженим доступом поділяється на конфіденційну, таємну та службову. Зважаючи на те, що режим банківської таємниці встановлюється законом, а порядок її розкриття є чітко регламентованим та імперативним, обґрунтованою є позиція про те, що банківська таємниця є спеціальним видом інформації з обмеженим доступом зі статусом таємної. Її розголошення здатне завдати шкоди як конкретному клієнту, так і стабільності банківської системи в цілому, що зумовлює підвищений рівень правової охорони [1]. Нормативне закріплення режиму банківської таємниці міститься у відповідних нормах цивільного законодавства [2], а також у нормах спеціального банківського законодавства [3]. Законодавець чітко визначає перелік відомостей, що становлять банківську таємницю, а також суб‘єктів і порядок її правомірного розкриття. Саме закон, а не воля банківської установи,