Proceedings of the International scientific and practical conference ―Paris Science and Education Forum‖ (March 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 293 p.

199 суспільному житті. У наступній частині буде представлено систематизований опис педагогічної моделі впровадження таких підходів у практиці НУШ. У своїй роботі я поступово вибудувала цілісну модель формування соціально активної особистості через систему мотиваційних механізмів. Вона складається з чотирьох взаємопов‘язаних блоків: створення безпечного середовища, проблематизація змісту навчання, організація діяльності з соціальним змістом та обов‘язкова рефлексія результатів. Така структура дозволяє не епізодично підвищувати інтерес до окремих тем, а системно формувати внутрішню навчальну мотивацію. Перший блок стосується освітнього середовища. Дослідження доводять, що мотивація значно знижується в умовах психологічного напруження та невизначеності [2]. Тому для мене важливо, щоб клас був простором підтримки. Я впровадила правило відкритого обговорення: кожна ідея має право бути висловленою, жодна помилка не висміюється. Учні поступово перестають боятися відповідати й активніше включаються в роботу. Уже через кілька місяців спостерігається зростання кількості добровільних відповідей та ініціативних пропозицій. Другий блок пов‘язаний із проблематизацією змісту. Як зазначають сучасні дослідники мотивації, інтерес зростає тоді, коли навчальний матеріал викликає пізнавальне напруження й потребує особистої позиції [3]. Тому я починаю нові теми з життєвих кейсів. Наприклад, під час вивчення теми соціальної відповідальності учні аналізували реальну ситуацію з інформаційної безпеки в мережі. Вони мали визначити ризики, запропонувати рішення та обґрунтувати власну позицію. Такий підхід змінює характер навчання: діти не відтворюють готові знання, а шукають відповіді. Третій блок є центральним і передбачає діяльність із соціальним змістом. У межах навчального року ми реалізували кілька мініпроєктів, зокрема «Моя екологічна відповідальність» та «Тиждень добрих справ». Учні самостійно планували етапи роботи та створювали інформаційні матеріали. У дослідженнях щодо використання інноваційних засобів навчання