Proceedings of the International scientific and practical conference ―Paris Science and Education Forum‖ (March 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 293 p.

200 підкреслюється, що практична спрямованість діяльності суттєво підвищує мотивацію [5]. Я переконалася в цьому на практиці: активність учнів зростає, коли вони бачать конкретний результат своїх дій. Окремо хочу відзначити використання візуальних і цифрових інструментів. Застосування хмар понять, інтерактивних опитувань, спільних онлайн-дошок дозволяє швидко залучити до роботи навіть менш активних учнів [1]. Наприклад, під час обговорення складної теми я пропоную дітям анонімно висловити свою думку через електронну форму. Це знижує страх помилки й підвищує включеність. Четвертий блок моделі — системна рефлексія. Після завершення кожного проєкту ми обговорюємо, що вдалося, які труднощі виникли, що варто змінити. Я використовую короткі письмові аркуші самооцінювання. Учні визначають свій внесок у спільну справу. Дослідження підкреслюють, що усвідомлення власного прогресу зміцнює внутрішню мотивацію [4]. У моїй практиці це проявляється в тому, що діти починають ініціювати нові ідеї самостійно. Протягом двох навчальних років я здійснювала педагогічне спостереження за рівнем активності учнів. Кількість дітей, які беруть участь у дискусіях без додаткового стимулювання, зросла майже вдвічі. Значно підвищилася готовність працювати в групах і брати на себе відповідальність за окремі завдання. Учні частіше пропонують власні ініціативи щодо шкільних заходів. Ці зміни я пов‘язую саме з системним впровадженням інноваційних мотиваційних підходів. Показовим для мене є приклад уроку англійської мови у 5 класі НУШ, присвяченого темі «My community». Мета заняття полягала не лише у засвоєнні лексики з теми «місто», а й у формуванні відповідального ставлення до громади та розвитку ініціативності. Урок було побудовано за принципом проблематизації. На початку я запропонувала учням коротке запитання англійською мовою: «What makes our community better?» Діти працювали в парах, висловлювали прості ідеї, спираючись на вже відому лексику. Такий прийом одразу задав соціальний контекст і включив учнів у змістовну розмову.