Proceedings of the International scientific and practical conference ―Paris Science and Education Forum‖ (March 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 293 p.

233 Студентський вік (від 18 до 23 років) є критичним етапом становлення особистості, коли відбувається інтенсивний пошук власного «Я», формування світогляду, цінностей та професійних компетенцій [1; 2]. Водночас цей період супроводжується значними психосоціальними стресами: академічним навантаженням, адаптацією до нового соціального середовища, фінансовою нестабільністю, зазвичай сепарацією від батьківської родини, а також невизначеністю майбутнього та необхідністю самостійного прийняття рішень. Психологічне благополуччя в цьому контексті виступає не просто як відсутність негативних станів, а як інтегральна характеристика, що включає в себе позитивне функціонування особистості, задоволеність життям, позитивне самоприйняття, здатність до особистісного зростання, побудови осмислених відносин з іншими та автономність [3]. Вивчення цього явища серед сучасної студентської молоді набуває особливої значущості, адже воно дає змогу визначити як ресурси, що сприяють психологічному благополуччю, так і бар‘єри на шляху його досягнення, а також створити дієві засоби підтримки психічного здоров‘я й гармонійного соціального становлення майбутніх спеціалістів. Аналіз наукових праць вітчизняних та зарубіжних психологів свідчить про значний інтерес до цієї проблематики. Теоретичні основи психологічного благополуччя розробляли такі вчені, як К. Ріфф, Е. Дінер, М. Селігман [4; 5; 6; 7]. Вони виділили ключові компоненти, що формують відчуття щастя та осмисленості життя. Водночас дослідження психологічного благополуччя саме студентської молоді проводили такі українські науковці, як Т. М. Титаренко, С. Д. Максименко, A. Савастін які акцентували увагу на впливі освітнього середовища та соціальних взаємодій на цей процес [8]. Однак в умовах сучасних реалій мінливого середовища та нових викликів (віддалене навчання в онлайн форматі, інформаційне перевантаження, наслідки воєнних дій), наявні дослідження потребують оновлення та поглиблення. Зокрема, залишаються маловивченими особливості переживання психологічного благополуччя студентською молоддю в контексті її