Proceedings of the International scientific and practical conference ―Paris Science and Education Forum‖ (March 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 293 p.

25 Таблиця 3. Компаративна оцінка ефективності методів аналізу фінансових ризиків АТ Критерій порівняння Кількісні методи (VaR, регресійний аналіз) Якісні методи (SWOT-аналіз, метод Дельфі) Пріоритетний об‘єкт оцінки Кредитні та ринкові ризики, що піддаються точним обчисленням Стратегічні, репутаційні та непередбачувані політичні ризики Вимоги до вхідних даних Необхідність наявності тривалих та однорідних статистичних рядів Базуються на досвіді та інтуїції висококваліфікованих експертів Сфера застосування Оперативне управління ліквідністю та торговими лімітами Стратегічне планування та вибір нових ринків збуту або емісій Головний недолік Неспроможність адекватно прогнозувати унікальні «шокові» події Високий рівень суб‘єктивізму та залежність від фаховості експертів Джерело: сформовано автором на основі [4; 2; 11; 9] Аналіз табл. 3 дозволяє зробити висновок про необхідність комплементарного використання зазначених підходів. В умовах економічної кризи акцент має зміщуватися у площину якісного аналізу та сценарного моделювання, оскільки математичні алгоритми, засновані на ретроспективі, часто виявляються «сліпими» до нових системних викликів [11; 9]. Тільки інтегрований підхід дозволяє сформувати адекватну «карту ризиків» АТ, яка стане надійним орієнтиром для прийняття складних фінансових рішень у періоди високої ентропії ринку [4; 9]. Ефективна імплементація ідентифікованих методів оцінки та мінімізації ризиків вимагає їхньої інтеграції в цілісний організаційно-економічний механізм, який би забезпечував синергію між аналітичною базою та управлінськими рішеннями. Необхідність формування такого механізму зумовлена тим, що в умовах високої волатильності ринку капіталу розрізнені заходи захисту капіталу втрачають свою результативність без належної координації. Системна впорядкованість процесів моніторингу, оцінки та реагування охоплює створення спеціалізованої фінансової архітектури, яка б дозволяла АТ не лише нейтралізувати наявні загрози, а й формувати стратегічні