Proceedings of the International scientific and practical conference ―Paris Science and Education Forum‖ (March 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 293 p.

284 У міжвоєнний період (1918–1939 рр.) українська громада в цій державі, попри свою нечисленність, розгорнула активну культурно-просвітницьку діяльність, спрямовану на збереження національної ідентичності, консолідацію емігрантського середовища та репрезентацію українського питання в британському суспільно-інтелектуальному просторі. Українські осередки ініціювали видавничі, лекційні та організаційні проєкти, налагоджували контакти з науковими й громадськими колами, тим самим формуючи інформаційний і культурний дискурс про Україну в умовах її бездержавного статусу. Аналіз цих процесів дає змогу глибше осмислити специфіку української еміграційної активності в міжвоєнній Європі та її значення для збереження національної тяглості. Міграційний рух з українських земель між двома світовими війнами дістав назву «другої хвилі» масової української еміграції, зумовленої як соціально- економічними, так і політичними чинниками. Водночас загальний освітній рівень представників цієї хвилі був вищим порівняно з попередніми еміграційними потоками, що сприяло їхній швидшій адаптації до нових умов та активнішій участі в громадському й культурному житті країн перебування. Центральним вузлом українського життя в Сполученому Королівстві став Лондон, де концентрувалися ключові політичні та громадські діячі. Зокрема, значний вплив на формування проукраїнського дискурсу мали представник гетьмана П. Скоропадського В. Коростовець, керівник Українського бюро В. Кисілевський, а також функціонери ОУН та інших політичних формацій [2, с. 39]. Ключовим інструментом реалізації стратегії «м‘якої сили» та подолання інформаційної ізоляції стало заснування Я. Макогоном у 1931 р. (активна діяльність у 1931–1939 рр.) Українського пресового бюро в Лондоні. Головна місія цієї інституції полягала у системному інформуванні британської громадськості про зміст «українського питання». Завдяки високому рівню матеріально-технічного забезпечення та репрезентативному розташуванню (навпроти Букінгемського палацу), Бюро під керівництвом д-ра В.