Proceedings of the International scientific and practical conference ―Paris Science and Education Forum‖ (March 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 293 p.

285 Кисілевського стало солідним майданчиком для міжнародної комунікації. Упродовж років свого функціонування Бюро видавало англомовний бюлетень «The Bulletin» та низку тематичних брошур, розповсюджуючи матеріали серед політичних і громадських діячів не лише Великої Британії, а й Швейцарії та Чехії [6, c. 52]. Важливим вектором діяльності стало налагодження співпраці з Англо- українським комітетом, заснованим у 1935 р. групою британських діячів, зацікавлених у підтримці українських визвольних прагнень. Комітет виступав платформою для публічних заходів, лекцій та мистецьких акцій. Зокрема, зусиллями Бюро для Комітету було організовано масштабну виставку української преси та мистецтва. Спільні ініціативи також включали спроби заснування кафедри українознавства в одному з провідних британських університетів та підготовку стратегічних публікацій, серед яких знаковою стала брошура «Українське питання та його значення для Великої Британії» (1935 р.). Залучення до лекційної роботи відомих інтелектуалів, як-от доцента І. Бочковського (1936 р.), свідчило про намагання надати українському питанню фахового наукового та політичного обґрунтування в очах британської громадськості [4, c. 127]. Паралельно з функціонуванням лондонського центру, динамічне громадське життя розгорталося і в регіональних осередках. Ключовим центром консолідації українства на півночі Англії став Манчестер, де у 1929 р. з ініціативи Й. Лісньовського було засновано «Український клуб». Поступове інституційне зміцнення громади дозволило пройти шлях від орендованих приміщень на Cheetham Hill Road до придбання у 1943 р. власного будинку, що стало матеріальним фундаментом для діяльності громади у повоєнний час. На базі клубу було розгорнуто комплексну соціокультурну діяльність: функціонувала суботня школа з вивчення української мови, діяла Спілка Української Молоді, проводилися релігійні та державні урочистості. Таким чином, клуб став альтернативним простором культурного дозвілля та важливим осередком громадського життя діаспори [8, c. 3485].