Proceedings of the International scientific and practical conference ―Paris Science and Education Forum‖ (March 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 293 p.

80 пам‘яті», які мають спільне для груп людей смислове навантаження та виникають унаслідок комеморації - комплексу різних способів, за допомогою яких у суспільстві фіксується, зберігається й передається нащадкам пам‘ять про минуле за допомогою утвердження в матеріальних об‘єктах уявлень про історичні події та їх значення [5, с.299]. На сьогодні серед науковців існує багато варіантів визначення «комеморації», однак, на нашу думку, найбільш вдалим вдається визначення, яке запропоновано А. Киридон, під яким авторка розуміє «…сукупність публічних колективних практик, спрямованих на формування цінностей і моделей поведінки через ритуально оформлене утримання й відтворення в актуальній культурі значущих для групи, символічно виражених уявлень про минуле» [4, с.10-11]. Комеморація представлена широким спектром практик, які відрізняються за формою: вербалізовані (промови політичних лідерів, підручники, наративи); візуальні (державна символіка, пам‘ятники, музеї); ритуальні (паради, свята), за об‘єктом вшанування, залежно від того, у центрі комеморації перебувають історичні події, постаті або локації публічного простору [6, с. 218]. При цьому основними ознаками комемораціі є публічний, колективний характер та цілеспрямована організованість. Застосування комеморативних практик вважається доцільним в процесі ототожнення людини з певною групою; при «переформатуванні» свідомості. Науковці комеморативні практики розглядають як: спосіб репрезентації минулого; особливий вид соціокультурної діяльності, в основі якої лежить акт увічнення як спроба збереження образу себе, своїх ближніх, своєї культури в теперішньому і в майбутньому; один із найпоширеніших засобів конструювання колективної / соціальної пам‘яті та ідентичності [4, с. 10-11]. Отже, комемоморація є комплексом організованих спільних практик, які демонструють ставлення учасників до минулого. При зверненні уваги на дефініцію «комеморативний захід», що міститься у ст. 1 Закону, можна помітити, що її формулювання є не зовсім зрозумілим: