Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (March 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 250 p.

181 зберігають когнітивний самоконтроль, когнітивну стійкість в умовах браку часу та невизначеності ризику. 3. Формування наведених векторів формування та розвитку критичного мислення офіцерського складу військових підрозділів ЗСУ суміжних із країнами НАТО потребують формування та розвитку ЦІЛІСНОЇ МОДЕЛІ розвитку критичного мислення офіцера-лідера, здатного приймати креативні, інноваційні рішення на полі бою когнітивної війни. 4. Заслуговують на належну увагу у процесі розвитку офіцерів як змін у когнітивних процесах, формування толерантності до невизначеності ступеню ризику бойової, особливої ситуації, прогностичність так і когнітивна гнучкість в оцінці наслідків рішень. 5. Варто акцентувати увагу офіцерам-лідерам на формуванні компонентів критичного мислення в особливих та ризиконебезпечних ситуаціях сучасного бою, зокрема: моніторінг власних когнітивних процесів, якість обробки вхідної інформації, володіння іноземною мовою на рівні, що забезпечує конструктивну взаємодію із Силами НАТО. РЕКОМЕНДАЦІЇ СЕРЖАНТСЬКОМУ СКЛАДУ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ В ОСОБЛИВИХ ТА РИЗИКОНЕБЕЗПЕЧНИХ СИТУАЦІЯХ: 1. Сержантський склад: особливості формування та розвитку стресостійкості сержантського складу військовових підрозділів, як свідчать наші власні спостереження та результати проведеного емпіричного дослідження, свідчать про значущу роль самооцінки особистості сержанта у когнітивній структурі його стресостійкості. Чим вище самооцінка воїна, тим вище його стресостійкість, і особливо, в екстремальних та з високим ризиком ситуаціях 2. Адекватний рівень самооцінки у сержантів має сформувати схильність конструктивно оцінювати особистісний військовий потенціал у складі МСГ, власні ресурси у виборі правильних стратегій подолання стресу.