Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (March 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 250 p.

187 населення та безпосередньо військових у наслідок терористичних атак та бойових дій на території країни. На превеликий жаль Україна не стала виключенням в контексті травматизації проживанням в умовах війни. Втрати цивільних, дітей та військових є, без перебільшення, жахливими. За статистичними даними, станом на лютий 2025 року загиблими було визнано понад 46 тисяч осіб (Ukrinform, 2025, Лютий, 16). З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, 24 лютого 2022 року Моніторингова місія ООН з прав людини задокументувала щонайменше 14 116 загиблих цивільних осіб, серед яких 733 дитини (ООН Україна, 2025, Вересень,10). Крім того, у лютому 2026 року офіційно зафіксовано, що понад 90 тисяч українців - військових, цивільних та в тому числі дітей, мають в реєстрах країни статус зниклих безвісти за особливих обставин (Pravda, 2026, Лютий, 26). Втрата є однією з найскладніших життєвих криз, з якими кожна людина стикається впродовж життя. За умов війни кардинально змінюється не тільки кількість людей, які горюють одночасно. Суттєві зміни відбуваються і у віковому сегменті горюючих, адже родини військових стикаються з втратою набагато раніше, ніж це має бути в онтогенезі. За 12 років військових подій в Україні та безпосередньо 4 роки великої війни, десятки тисячі родин військовослужбовців залишилися без своїх близьких і потребують психологічної підтримки. За даними дайджесту ментального здоров’я фонду «Ти як?», запит на психологічну підтримку в країні в період з 2022-2025рр. зріс з 42 до 71%. Не зважаючи на позитивну тенденцію до зменшення стигматизації психологічної допомоги, (частка тих, хто звертається до психолога за потреби, зросла з 7% у 2022 році до 17% на початок 2025 року), в суспільстві все ще зберігається тенденція відтермінування звернень до психологів, а у де-яких громадах бракує кваліфікованих фахівців. Відсутність своєчасної допомоги створює додаткові бар’єри, ізоляцію та стимулює емоційне виснаження, що призводить до виникнення ускладнених форм горювання.