Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (March 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 250 p.

194 оскільки вони працюють у зоні подвійної напруги: як безпосередні учасники бойових процесів та як суб’єкти, що відповідають за ментальну цілісність колективу. Одним із провідних елементів цієї готовності є стресостійкість, яка виступає запобіжником проти вторинної травматизації. Офіцери ППП щоденно працюють із травматичним досвідом інших, тому без сформованих механізмів психологічного захисту та високого рівня емоційної диференціації — здатності відділяти власні переживання від емоцій бійців — існує високий ризик професійного вигорання та втрати дієздатності вже в перші тижні ротації. Окрім емоційної витривалості, надважливою є когнітивна стійкість у ситуаціях невизначеності. У бойовій обстановці офіцер ППП має не просто проявляти емпатію, а здійснювати швидку сортувальну діагностику, миттєво визначаючи, хто з особового складу перебуває у стані афекту чи ступору. Здатність зберігати критичне мислення в умовах дефіциту сну та під обстрілами є показником того, що фахівець здатен ухвалювати рішення, які рятують життя. Це формує особливий авторитет та «кредит довіри»: особовий склад покладається лише на того офіцера, який демонструє впевненість та вольову регуляцію, стаючи для підрозділу «острівцем стабільності». Важливим аспектом готовності є також професійна ідентичність. Така готовність включає цілу структуру компонентів: від мотиваційного (внутрішня установка на допомогу в екстремальних умовах) до операційного (вміння застосовувати протоколи декомпресії та кризового втручання безпосередньо в польових умовах). З огляду на це, важливим є аналіз ресурсів молодих фахівців ще до їхнього потрапляння в район бойових дій. Саме тому нами було ініційовано емпіричне опитування випускників — майбутніх офіцерів структур ППП Збройних Сил України. Метою дослідження є оцінка їхньої стресостійкості як ключового компоненту готовності. Це дозволить спрогнозувати адаптивні можливості майбутніх офіцерів та розробити дієві рекомендації для їхньої подальшої професійної адаптації в умовах реальних бойових викликів.