Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (March 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 250 p.

231 ВИТОКИ Перш, ніж говорити про Задунайського-митця, звернімося до його біографії, яка таїть ще багато загадок. Те, що французи, у тому числі в його рідному Ліоні і досі вважають Михайла-Мішеля переважно росіянином, нас не дивує, адже в Україні про нього майже не знали і не мали можливості змінити стереотип сприйняття вихідців із нашої країни, що виник у часи існування обох імперій. Власне, й родина, яка в умовах Одеси та Кубані була переважно російськомовною й емігрувала в Європу як піддані Російської імперії за кілька років до революцій, не могла ідентифікувати себе українцями. Народився майбутній майстер по металу на Кубані у місті Катеринодарі (нині Краснодар, Росія) 10 березня 1903 року[8] у єврейсько-російській чи єврейсько-українській зрусифікованій родині. Батько Михайла, Олександр Йосипович Задунайський (1878–1948) був одружений на Марії Стефановій-Набок (1879-1948). Якщо місце народження Михайла Задунайського документально підтверджено, то зв’язок його з Одесою викликав запитання. Прояснили ситуацію переписка з онуком художника, Стефаном Задунайським[9], а також скупі відомості про родину скульптора в довідникових виданнях Одеси. Мати майбутнього художника Марі (Марія) Стефанівна Набок народилася 7 вересня 1879 року в Одесі[10] в достатньо забезпеченій сім’ї службовця залізничної вокзалу – контролера телеграфу станції Стефана Семеновича Набока[11]. Про високий соціальний статус Набока свідчить той факт, що він мав право засідати в суді присяжним засідателем, а також був удостоєний звання «Почесний громадянин Одеси». Мешкала сім’я спершу у відомчому будинку на станції «Одеса –Головна», а згодом у власному будинку на Куликовому полі під № 1. На момент отримання медичної освіти Марія познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. 10 березня 1903 року у них народився син, якому дали ім’я Михайло. Близько 1906 року молоде подружжя виїхало до Швейцарії, в Женеву, де на той час навчався Олександр Йосифович. Маленький Михайло