Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (March 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 250 p.

236 Рис. 2. «В’язень», загальний вигляд та мотив зі зміями; Рис. 3. М. Задунайський біля твору «В’язень» («Le prisonnier», 1930). - Фот. за книгою Тьєра Роша До повного визнання і широкого розголосу потрібно були пройти ще кілька сходинок, якими і стали наступні престижні замовлення, у першу чергу «В’язень» («Le prisonnier», 1930). Автор вирішує кілька задач – формальні і образні, пов’язані як із пошуками стилістичної цілісності і декоративності, так і психологічної виразності образу. Обличчя виснаженого в’язня, що вхопився за грати і молить про звільнення, трактовано гротескно. Робота, що створена як двері для колекційної шафи для одного освіченого аматора, продовжує романтичну традицію вивищувати людей, що опинилися «поза законом»[17]. Твір з «хворобливим сюжетом» мав гучний успіх на виставці Ліонського товариства красних мистецтв вже наступного 1931 року. Про цей період та успіх автора «Le prisonnier» писав у своїй книзі й вище згадуваний Т. Рош: «…Для одного освіченого аматора в 1931 році він виконав двері для колекційної шафи під назвою «В’язень» («Le prisonnier»). По обидва боки від останнього, на строгих підставках стояли вази, з яких ніби вириваються клубки змій, подібні до волосся Горгони, що, здається, зупиняють наближення глядача. Потім двері, у яких з’являється в’язень. Його голова, ніби посмертна маска, дивиться на нас з-за ґрат, як крик про допомогу. Дуже дивна робота, яка з таким же успіхом могла стати входом до гробниці. Пізніше серед