Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (March 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 250 p.

237 його виробів ми знайдемо й інші «колекційні двері», але без хворобливих сюжетів, лише з геометричним орнаментом, металевою патиною різних кольорів та червоно-золотими лаками, мотиви яких пом’якшують їх функціональну строгість»[18]. Тема невільництва згодом знайшла продовження в консолі, створеної для Château de Noailles, яка являла собою мармурову плиту, що підтримується двома закованими залізними руками. На рівні плеч руки виступають із залізних пластин, вмонтованих у стіну, що нагадують пастку на вовка. «Можливо, Заду, як називали його друзі, вдаряючи по металу, змагався з іншими, більш грізними, але таємними демонами»[19]. Нове десятиліття, як вже сказано, знаменує появу в Мішеля Заду стабільної приватної клієнтури з числа місцевої аристократії – обставина, що певним чином вплинула на сприйняття його таланту як локального явища, обмеженого рамками переважно Ліону. Його «зміїна серія» не в останню чергу виникла на хвилі зацікавлення середньовічним орнаментом. «В орнаментальному мотиві, який йому особливо подобався – «озеро кохання» (lacs d’amour), він здійснив справжній технічний подвиг, що викликало щире захоплення його колег по цеху, – читаємо у Т. Роша. – Походить від дієслова «lacer» («шнурувати») – це пута любові, взяті з орнаментального репертуару Середньовіччя, сплетіння у вигляді S, яке може повторюватися у фризі до безкінечності».