Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (March 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 250 p.

240 ремісники. Це означає, що в основі нашого мистецтва є ремесло, техніка. Усі мистецтва існують для решти, але серед тих, хто ними займається, багато хто, художники чи письменники, схильні про це забувати. Для нас це було неможливим. Ми працюємо з важким і бунтівливим матеріалом, і закони, які підкоряють його нашій уяві, існували задовго до нас. Ми повинні розпочинати з підкорення йому. Техніка, якою ми володіємо, не лише служить нам для створення наших робіт, вона підтримує нас у повному зв’язку з реальністю та спрямовує нашу уяву, щоб не віддаватися недоречним мріям»[20]. Секрет майстра полягає у здатності збагнути «логіку матеріалу», прийняти його «правила гри» і через ремесло підпорядкувати своїй волі. Задунайський не раз повторював, що скульптору-залізоробу «потрібні не лише м`язи, але й мозок». У цьому зв’язку варто процитувати ще один фрагмент статті Шомьє, який свідчить про ірраціональний підхід у роботі художника, його здатність до рефлексії, теоретичного осмислення процесу творчості: «Як я став майстром- залізоробом? Мабуть тому, що я не міг бути ніким іншим. Я ніколи не уявляв собі, наприклад, що зможу вести життя бюрократа. Моя робота і моє життя складають одне ціле. Між ними не існує розмежування, і в цьому, безсумнівно, одна з великих радощів життя художника, це вічне збагачення, яке приносить йому кожний час дня, навіть коли наступає час відпочинку і задоволення. Щонайменшої видимої дрібниці може бути достатньо, щоб викликати в нас щось непідвладне словам, що повільно визріває у ті хвилини, які здаються нам особливо пустими. Відбувається повільне дозрівання, і в один прекрасний момент ми виявляємо, що у нас вже сформувалася ідея, яка доведе нас до матеріальної реалізації творіння. Це те, що звичайно люди називають натхненням. У нас нема в цьому заслуги, це наше чуття перетворює нас у художників. Але саме нашому розуму, нашій роботі ми зобов’язані тим, що наша первісна ідея не пропала, не була зіпсована»[21]. Наскільки дозволяє джерельна база, дамо певне уявлення про світогляд Михайла Задунайського. Наприклад, у Тьєра Роша ми знаходимо наступне свідчення: «Тим не менш цей своєрідний аспект його творчості (звернення до