Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (March 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 250 p.

31 теоретичних засад криміналістики, зокрема шляхом активного залучення здобутків сучасної філософії. Філософія традиційно виконує методологічну функцію щодо спеціальних наук, визначаючи фундаментальні підходи до розуміння реальності, природи знання, істини, доказу та інтерпретації фактів. У цьому контексті криміналістика не є винятком. Вона спирається на філософські уявлення про причинно-наслідкові зв’язки, закономірності відображення подій у матеріальному середовищі, можливості пізнання минулих подій на підставі залишених ними слідів. Класична криміналістична теорія формувалася під впливом позитивістських та детерміністичних підходів, що передбачали відносно об’єктивне і повне відтворення події злочину шляхом виявлення, фіксації та дослідження слідів. Водночас сучасні філософські концепції пізнання демонструють значно складнішу картину взаємодії суб’єкта і об’єкта пізнання, підкреслюючи роль інтерпретації, контекстуальності та інформаційної природи знання. Зміни, що відбуваються у сфері доказування, особливо в умовах цифровізації, зумовлюють необхідність перегляду низки традиційних криміналістичних уявлень. Сучасні джерела доказової інформації дедалі частіше мають нематеріальний характер, представлені у вигляді цифрових даних, алгоритмічно обробленої інформації, складних інформаційних систем. Це змінює саму природу криміналістичного сліду, розширює його зміст та вимагає нових підходів до інтерпретації доказової інформації. У зв’язку з цим особливого значення набувають філософські концепції інформації, герменевтики, теорії інтерпретації, а також сучасні епістемологічні підходи, що розглядають знання як імовірнісну, контекстуально зумовлену конструкцію. У межах криміналістичної науки все більш актуальним стає питання про методологічні засади формування доказового знання. Традиційне уявлення про встановлення об’єктивної істини як повного й однозначного відтворення події злочину поступово трансформується під впливом сучасних філософських концепцій, що підкреслюють складність процесу пізнання, його ймовірнісний