Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (March 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 250 p.

38 фізичне відображення події, але і як складну інформаційну структуру, що формується внаслідок взаємодії суб’єкта, середовища та технологій. Доведено, що встановлення істини (фактичних даних) у кримінальному провадженні має епістемологічно імовірнісний характер. Абсолютна реконструкція події злочину є методологічно недосяжною, а криміналістичне пізнання фактично спрямоване на формування найбільш обґрунтованої та доказово підтвердженої моделі минулої події. У цьому контексті істина у криміналістиці повинна розглядатися як результат складного процесу аналітичної та інтерпретаційної діяльності, що ґрунтується на оцінці доказових даних та їх логічному узгодженні. Особливу увагу приділено герменевтичному характеру доказування у кримінальному провадженні. Дослідження показало, що процес встановлення фактичних обставин справи фактично являє собою інтерпретаційну діяльність, у межах якої суб’єкт доказування здійснює аналіз, тлумачення та співставлення різних джерел інформації. Герменевтичний підхід дозволяє розкрити роль контексту, логічних моделей та когнітивних процесів у формуванні криміналістичного знання. Окремо обґрунтовано положення про технологічну опосередкованість встановлення фактів у сучасному кримінальному провадженні. Сучасні методи криміналістичного дослідження дедалі більше ґрунтуються на використанні складних технологічних засобів, включаючи цифрову криміналістику, системи аналізу великих даних, алгоритмічні методи обробки інформації та елементи штучного інтелекту. У зв’язку з цим технологічний фактор стає одним із визначальних елементів процесу криміналістичного пізнання. Таким чином, проведене дослідження дозволяє зробити висновок про необхідність формування нової методологічної моделі криміналістики, яка б поєднувала класичні криміналістичні підходи із сучасними філософськими концепціями пізнання та інформаційними теоріями. Запропонована інтерпретаційно-інформаційна парадигма криміналістики може виступати