Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (March 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 250 p.

37 Висновки. Традиційна криміналістична парадигма, що сформувалася під впливом класичних уявлень про детермінізм, об’єктивність і відтворюваність слідів злочинної події, поступово доповнюється новими методологічними підходами, які враховують складність інформаційних процесів, імовірнісний характер пізнання та інтерпретаційну природу встановлення фактів. У зв’язку з цим актуалізується потреба у розширенні теоретичних засад криміналістики шляхом залучення сучасних філософських концепцій, що дозволяють більш глибоко осмислити природу криміналістичного пізнання. У результаті дослідження встановлено, що криміналістичний слід у сучасному науковому розумінні не може розглядатися виключно як матеріальне відображення події злочину. Він являє собою складний багатовимірний інформаційний феномен, який формується у процесі взаємодії фізичних, соціальних, психологічних та технологічних факторів. Відповідно, криміналістичне пізнання повинно розглядатися як процес інтерпретації різнорівневої інформації, що потребує використання міждисциплінарного методологічного інструментарію. Обґрунтовано, що сучасна криміналістика дедалі більше набуває рис інформаційної науки, тому що її основним об’єктом стає не лише матеріальний слід, а передусім інформація про подію кримінального правопорушення, що міститься у різноманітних матеріальних та цифрових носіях. Такий підхід дозволяє по-новому осмислити структуру криміналістичного знання та визначити інформаційний вимір як один із ключових елементів криміналістичної теорії. У межах роботи сформульовано концепцію інтерпретаційно-інформаційної парадигми криміналістики, яка передбачає переосмислення ряду базових категорій криміналістичної науки. Зокрема, обґрунтовано положення про онтологічну багатовимірність криміналістичного сліду, що полягає у визнанні існування різних рівнів його прояву — матеріального, інформаційного, когнітивного та цифрового. Такий підхід дозволяє розглядати слід не лише як