Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (March 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 250 p.

36 змінами у природі доказової інформації в умовах цифровізації та технологічного розвитку суспільства. Інтеграція сучасних філософських підходів у теоретичну систему криміналістики має комплексні методологічні наслідки, що трансформують як її категоріальний апарат, так і практику доказування. Насамперед відбувається розширення поняття сліду: він осмислюється не лише як матеріально-речовий відбиток, а як багаторівнева інформаційна структура, що може існувати у фізичному, цифровому та комунікативному вимірах. Таке розуміння знімає обмеження класичної речової парадигми та дозволяє адекватно реагувати на виклики цифрової епохи. Філософська рефлексія сприяє також уточненню природи криміналістичної істини, яка постає як результат раціонально організованого процесу перевірки та інтерпретації доказів, а не як безпосереднє «відкриття» об’єктивної реальності. Відповідно посилюються стандарти доказування: акцент переноситься з формального накопичення доказів на оцінку надійності процедур їх отримання, перевірюваності версій та логічної узгодженості реконструкції події. Не менш важливим є врахування когнітивних обмежень суб’єкта розслідування — впливу передрозуміння, евристик, упереджень і професійних стереотипів, що можуть спотворювати процес оцінки інформації. Усвідомлення цих факторів дозволяє формувати більш критичну та рефлексивну модель мислення слідчого. Паралельно відбувається розвиток теорії цифрових доказів, у межах якої досліджуються питання алгоритмічної опосередкованості, технічної надійності та процедурної прозорості обробки даних. Нарешті, переосмислюється структура криміналістичної версії: вона розглядається як динамічна когнітивна модель, що підлягає постійному уточненню, перевірці та потенційному спростуванню. Таким чином, збагачення криміналістики здобутками філософії забезпечує формування більш гнучкої, критичної та концептуально узгодженої методології, здатної адекватно функціонувати в умовах складної інформаційної та технологічної реальності сучасності [1-10; 13-14].