Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (March 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 250 p.

35 та критичний аналіз отриманих результатів. У свою чергу, вивчення когнітивних упереджень дозволяє мінімізувати ризики помилкових висновків, спричинених психологічними особливостями сприйняття та мислення суб’єкта доказування. Звернення до філософії мови відкриває можливість глибшого аналізу мовних конструкцій, через які фіксуються та передаються результати розслідування. Мова виступає не нейтральним інструментом, а активним чинником формування сенсу, що безпосередньо впливає на сприйняття доказів судом та іншими учасниками кримінального провадження. У цифрову епоху доказова інформація формується в межах складних техносоціальних мереж, де взаємодіють особи, програмні алгоритми, інформаційні платформи та технічні пристрої. Це зумовлює феномен алгоритмічної опосередкованості, коли частина фактичних даних створюється, обробляється та інтерпретується автоматизованими системами. Відповідно, криміналістика має враховувати не лише людський, а й технологічний вимір формування доказів. Узагальнення зазначених підходів дозволяє сформулювати концепцію інтерпретаційно- інформаційної парадигми, яка поєднує онтологічний, епістемологічний та технологічний аспекти криміналістичного пізнання. Вона передбачає розуміння сліду як багаторівневої інформаційної структури, визнання ймовірнісного характеру істини, інтерпретаційної природи доказування та технологічної опосередкованості встановлення фактів. Саме така інтегративна модель створює підґрунтя для подальшого розвитку криміналістики як науки, здатної адекватно реагувати на виклики сучасності та забезпечувати належний рівень наукової обґрунтованості кримінального процесу [1-7; 11-12]. Проведене теоретичне дослідження засвідчує, що сучасний розвиток криміналістики неможливий без системної інтеграції здобутків філософії науки, епістемології, герменевтики та філософії інформації. У межах дослідження обґрунтовано, що криміналістика як наука про закономірності виявлення, фіксації, дослідження та використання доказової інформації перебуває у стані методологічної трансформації, зумовленої як еволюцією наукового знання, так і