Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (March 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 250 p.

34 філософський вимір дозволяє по-новому осмислити фундаментальні категорії криміналістики, зокрема епістемологію доказування, що визначає умови формування обґрунтованого переконання у процесі встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення. У центрі теоретичного переосмислення перебуває онтологія сліду – питання про спосіб існування, форму збереження та механізми трансляції інформації про подію злочину. Традиційне уявлення про слід як матеріальний відбиток поступово трансформується в концепцію його інформаційної багатовимірності. Слід розглядається не лише як фізичний об’єкт, але як носій структурованої інформації, що функціонує у складних комунікативних і технологічних середовищах. Звідси випливає положення про інформаційну природу сліду, яка стає методологічним підґрунтям для аналізу як матеріальних, так і цифрових доказів. Переосмислення поняття криміналістичної істини також відбувається під впливом сучасних філософських підходів. Вона більше не може тлумачитися як абсолютна та остаточна відповідність дійсності, а постає як результат процедурної, раціонально обґрунтованої та перевіреної інтерпретації доказової інформації. У цьому контексті криміналістична версія виступає не просто робочою гіпотезою, а елементом складної когнітивної моделі, що формується в умовах невизначеності та конкуренції альтернативних пояснень. Значну роль у сучасному теоретичному осмисленні доказування відіграє герменевтика, яка акцентує увагу на інтерпретаційному характері будь-якого пізнання. Інтерпретація доказів розглядається як процес взаємодії між текстом (протоколом, висновком експерта, цифровим масивом даних) та суб’єктом розслідування, який завжди діє в межах певного попереднього розуміння, професійного досвіду та ціннісних орієнтирів. Таким чином, розслідування постає як складний комунікативний і творчий процес. Особливої актуальності набуває врахування постпозитивізму як методологічної платформи, що визнає історичність знання, його контекстуальність та відкритість до перегляду. У межах цього підходу методологія розслідування розглядається як динамічна система процедур, що передбачає постійне уточнення версій, перевірку гіпотез