Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (March 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 250 p.

33 У межах цієї парадигми криміналістика розглядається як наука, що досліджує не лише матеріальні відображення події злочину, але й складні інформаційні структури, які виникають у процесі взаємодії людини, технологій та соціального середовища. Такий підхід дозволяє розширити традиційні уявлення про природу доказової інформації, поглибити розуміння механізмів формування криміналістичних знань та створити нові методологічні підстави для розвитку криміналістичної теорії. Отже, збагачення положень криміналістики за рахунок розвитку сучасних здобутків філософії є важливим напрямом еволюції цієї науки. Воно сприяє поглибленню її теоретичних засад, розширенню методологічного інструментарію та формуванню нових концептуальних підходів до дослідження процесів криміналістичного пізнання. Метою цієї роботи є теоретичне обґрунтування можливостей інтеграції сучасних філософських концепцій у систему криміналістичних знань та формування на цій основі інтерпретаційно-інформаційної парадигми криміналістики, що передбачає онтологічну багатовимірність криміналістичного сліду, епістемологічну імовірнісність істини, герменевтичний характер доказування та технологічну опосередкованість встановлення фактів. У межах дослідження аналізуються теоретико-методологічні передумови взаємодії криміналістики та філософії, окреслюються основні філософські концепції, релевантні для розвитку криміналістичної теорії, а також пропонується авторська концептуальна модель інтерпретаційно-інформаційної парадигми криміналістики як одного з можливих напрямів подальшого розвитку цієї науки. Сучасний розвиток криміналістики дедалі більше виходить за межі суто прикладної дисципліни та потребує ґрунтовного методологічного переосмислення. У цьому контексті особливого значення набуває звернення до філософії науки, яка забезпечує концептуальні інструменти для аналізу природи наукового знання, його меж, критеріїв істинності та способів перевірки. Саме