Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (March 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 239 p.

170 УДК 37.013.42 Шумаєва Світлана Петрівна кандидат педагогічних наук, доцент доцент кафедри іноземних мов Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини Умань, Україна ПРИСКОРЕНЕ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ Пандемія та незапланований перехід до дистанційного навчання поглибили розрив у можливостях для багатьох учнів в усьому світі. Чимало дітей під час пандемії через обмежені можливості очного навчання, соціальну ізоляцію, нестачу ресурсів або стресові ситуації в сім‘ї чи серед опікунів опинилися в менш оптимальних умовах. Деніел Дж. Браянт у праці The Rise of Adverse Childhood Experiences During the COVID-19 Pandemic [1] задокументував зростання кількості несприятливих дитячих переживань (ACEs) у цей період. У цьому зв‘язку виникла проблема подолання освітніх втрат у найкоротші строки та у найоптимальніші щляхи. До недавніх пір в американській системі освіти існувала практика, коли учнів, у яких виявили прогалини в академічних знаннях, зараховували до корекційних (ремедіаційних) класів. Їхній перехід до відповідного класу відкладався доти, доки всі прогалини в знаннях не були усунуті. Дослідження неодноразово показували, що такий підхід є неефективним Він відкидає учнів назад, ще більше збільшуючи академічний розрив між тими, хто проходить ремедіаційне навчання, та їхніми однокласниками, які навчаються за програмою свого класу [2]. Крім того, залишення на повторний рік лише затримує процес навчання, водночас знижуючи впевненість у собі школярів. Тому освятяни шукали альтернативні шляхи усунення проблеми і як результат був запропонований інший підхід -