Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (March 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 239 p.

203 Батьки або опікуни мають забезпечувати сталість ритуалів, ясність правил, спокійний темп взаємодії [4, 5]. Навіть за зовнішньої нестабільності дитина може відчувати безпеку, якщо передбачає реакції дорослого і відчуває його емоційну послідовність. Тому для дошкільника важливі: • стабільний розпорядок дня – формує відчуття передбачуваності і повертає контроль; • ігрова терапевтична діяльність – сюжетно-рольові, сенсорні та будівельні ігри; • тілесно-орієнтовані практики – дихальні вправи, рухливі ігри, робота з м‘язовим тонусом; • емоційна грамотність дорослих – здатність називати й приймати почуття дитини без оцінки. • групові форми взаємодії – спільне малювання, театралізації, спільне творення безпечного простору. Такі підходи сприяють не лише зниженню тривожності, а й розвитку внутрішньої стійкості, здатності дитини знаходити ресурси навіть у складних обставинах. Отже, психічний розвиток дитини дошкільного віку в умовах невизначеності залежить від здатності дорослого утримувати простір безпеки та гри. Гра виступає природним механізмом інтеграції травматичного досвіду, відновлення контролю над подіями й формування нових смислів. Саме через гру дитина навчається жити у світі, який не завжди передбачуваний, але може бути зрозумілим і безпечним за наявності поруч емоційно доступного дорослого. СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ: 1. Гончаренко О.І. Психологічна підтримка дітей дошкільного віку, які пережили травматичні події війни. Освіта і розвиток обдарованої особистості, 2024. № 2 (93). С. 45–52.