Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (March 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 239 p.

80 людини та пояснює психологічні засади мовленнєвих дій у соціальних мережах. Американський дослідник Б. Ф. Скіннер у праці «Verbal Behavior» пропонує зосередитися на аналізі зовнішніх, спостережуваних чинників, передусім умов середовища та історії підкріплення мовленнєвої поведінки [4, с. 35-38]. У контексті соціальних мереж, зокрема Instagram, поведінкова модель Скіннера набуває особливої актуальності. Такі елементи платформи, як лайки, коментарі, репости та кількість підписників, функціонують як чіткі форми підкріплення, що впливають на подальший мовний вибір користувачів. Це дозволяє простежити, як певні типи мовлення та стилістичні прийоми корелюють із реакцією аудиторії та сприяють закріпленню відповідних мовних стратегій. Поняття мовної стратегії пов‘язане з мовною поведінкою, прагматикою та дискурсом. Вона охоплює вибір мовних засобів, способи аргументації, оцінювання й позиціювання мовця. У цифровій комунікації, зокрема в соціальних мережах, мовні стратегії стають важливим інструментом самопрезентації та впливу на аудиторію. Американський соціальний психолог Едвард Джонс та професор психології Тейн Піттман у праці «Toward a General Theory of Strategic Self-Presentation» систематизували основні способи управління враженням і виокремили п‘ять базових стратегій самопрезентації: інграціація, самопросування, залякування, демонстрація зразковості, благання [5, с. 231-233]. Ця класифікація і дослідження S. Kapidzic та S. Herring цифрової самопрезентації як важливого інструменту конструювання ідентичності та керування враженням [6, p. 960- 963] створили теоретичне підґрунтя для аналізу мовної самопрезентації тревел- блогерів у соціальній мережі Instagram. Усвідомлюючи вплив соціального порівняння, блогери в Instagram застосовують мовні стратегії самопрезентації для формування бажаного образу й керування враженнями аудиторії. Психолінгвістичний підхід дає змогу аналізувати як вербальні, так і візуально-паралінгвістичні елементи комунікації, що впливають на сприйняття образу блогера. На основі аналізу 30 акаунтів тревел-блогерів віком 20-40 років із різним національним походженням