Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (March 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 239 p.

79 вибудуваної діяльності, коли мовець цілеспрямовано відбирає інформацію про себе, контролює мовленнєву поведінку, невербальні сигнали та адаптує комунікативну тактику до очікувань аудиторії й ситуаційного контексту. Саме такий підхід дозволяє розглядати самопрезентацію як складну комунікативну стратегію, що піддається аналізу, типологізації та вдосконаленню в межах лінгвістичних і психологічних досліджень. Фундаментальним для теоретичного осмислення феномену самопрезентації є праця американського соціолога та антрополога Ервінґа Ґофмана «The Presentation of Self in Everyday Life». Автор пропонує драматургічну модель соціальної взаємодії, у межах якої повсякденне спілкування уподібнюється до театральної вистави. Згідно з цією концепцією, індивіди постійно «розігрують ролі», керуючи враженням, яке справляють на інших учасників соціальної взаємодії [1, с. 15-18]. Американський дослідник Марк Лірі у праці «Self-Presentation: Impression Management and Interpersonal Behavior» розглядає самопрезентацію як цілеспрямований контроль мовлення, поведінки та зовнішнього вигляду з метою досягнення бажаного ефекту [2, с. 28-31]. Сучасні емпіричні дослідження онлайн-самопрезентації підтверджують актуальність класичних теорій у цифровому контексті. Так, Amna Emaan, Aiman Siddiqui, Aneesa Abbas та Ayesha Ghafoor зазначають, що онлайн- самопрезентація часто має ідеалізований характер і пов‘язана з вибірковим представленням інформації про себе. Соціальні мережі, зокрема Instagram, створюють умови для конструювання соціально бажаної ідентичності, що може істотно відрізнятися від офлайн-образу особистості [3, с. 201-205]. Таким чином, самопрезентація як комунікативна стратегія є багатовимірним феноменом, що поєднує лінгвістичні, психологічні та соціокультурні аспекти. В Instagram вона реалізується через мовні стратегії та дискурсивні практики, формуючи образ автора і впливаючи на аудиторію. Для пояснення механізмів онлайн-комунікації важливу роль відіграє психолінгвістика, що досліджує зв‘язок між мовою, мисленням і поведінкою