Proceedings of the International scientific and practical conference ―Frontiers of Global Knowledge‖ (March 13-15, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Geneva, Switzerland, 2026. - 211 p.

152 переслідували дівчат, а «учень Трахтенбург уже не вважався учнем Києво- Печерської гімназії, але був одягнений у повній формі учня і з гербом гімназії» [2, с.34]. На засіданнях педагогічних рад середніх навчальних закладів знаходимо чимало свідчень детального адміністрування навіть найдрібніших моментів і непорозумінь освітньо-виховного процесу. Так, згідно протоколу засідання педагогічної ради Київської Печерської гімназії від 27 листопада 1887 року знаходимо заяву викладача О.М. Фаворова, який не зміг поставити оцінку з французької мови у ІІ класі тому, що не зустрічав класного наставника ІІ класу у ті дні, коли були уроки французької, а він неодноразово приходив і приносив оцінки з собою, але журналу не знайшов [2, с.2]. Наступним пунктом у засіданні розглядалося питання, спущене зверху від попечителя Київського учбового округу інспекторам середніх навчальних закладів щодо нагляду за студентами, які відвідують церкву, а також звільнення вихованців, які проживають далеко від Микільського військового собору, від обов‘язків його відвідувати, а дозволити відвідувати з батьками храми, що знаходяться поблизу їхнього місця проживання у вихідні та святкові дні. [2, с.3] У протоколі засідання педагогічної ради Києво-Печерської гімназії від 23 лютого 1888 року знаходимо виступ голови педагогічної ради, який висловив побажання відзначити в гімназії день 15 липня 1888 року і просити «Його Превосходительство Попечителя» про дозвіл купити для постановки в актовому залі гімназії велику ікону Св. Володимира з зображенням на ній також Св. Кирила і Мефодія, а також Св. Ольги. А купити ці ікони передбачалося на добровільні пожертви викладачів і учнів даної гімназії, а якщо сума буде недостатня, то додати з спеціальних коштів закладу. Бачимо, що чиновники від самодержавної освіти намагалися якомога більше перекласти фінансування ідеологічно-орієнтованих виховних моментів на плечі громадян, які і без того обмежену були у матеріальних можливостях. Висновок. Традиції адміністрування освітньо-виховним процесом у середніх навчальних закладах м. Києва кінця ХІХ століття є цінним досвідом з