Proceedings of the International scientific and practical conference ―Frontiers of Global Knowledge‖ (March 13-15, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Geneva, Switzerland, 2026. - 211 p.

206 діяльності. Саме ця група джерел створює основний теоретичний фундамент для осмислення його спадщини. Окремої уваги потребують нотні матеріали, зокрема транскрипції барабанних партій. Їх цінність полягає в тому, що вони дають змогу перейти від загальних описів до конкретного музичного аналізу. Через транскрипції можна простежити логіку акцентування, ритмічні зміщення, оркестровку установки, рудиментальні формули, особливості побудови соло та характер взаємодії з іншими учасниками ансамблю. Нарешті, надзвичайно важливу роль відіграють аудіо та відеозаписи. Вони дозволяють фіксувати ті параметри гри, які не завжди повністю передаються в нотному записі: мікроритмічні відхилення, темброву нюансованість, динамічні градації, артикуляційні деталі та живу ансамблеву реакцію. Саме тому дослідження творчості Т. Вільямса неможливе без постійного зіставлення транскрипцій із реальним звучанням записів. Методи дослідження. Методологічна основа цієї статті спирається на поєднання кількох підходів, кожен із яких відповідає специфіці об‘єкта дослідження. Першим є аналітичний метод, що дає змогу опрацювати наукову літературу, педагогічні праці, критичні тексти, інтерв‘ю та довідкові матеріали. Його застосування дозволяє встановити стан дослідженості теми, простежити основні наукові тенденції та виявити проблемні аспекти у вивченні творчості Т. Вільямса. Другим є музично-аналітичний метод. Він використовується для розгляду транскрипцій та аудіозаписів і передбачає вивчення ритмічної організації, поліритмії, акцентної системи, метричних зміщень, динамічної побудови, рудиментальних структур і принципів ансамблевої взаємодії. Саме цей метод дозволяє описати специфіку виконавської мови барабанщика на рівні конкретного музичного матеріалу.