Proceedings of the International scientific and practical conference ―Frontiers of Global Knowledge‖ (March 13-15, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Geneva, Switzerland, 2026. - 211 p.

69 навчанню офіцерів методам виявлення дезінформації як частини боротьби з організованою кіберзлочинністю [2, с. 15]. Важливим теоретичним підґрунтям є Стратегія кібербезпеки Європейського Союзу, яка наголошує на необхідності захисту демократичних процесів від зовнішнього втручання [10, с. 8]. В Україні правові засади діяльності правоохоронців у цій сфері закріплені в Стратегії розвитку органів системи МВС, де кіберзахист визначено одним із пріоритетів до 2027 року [5, с. 6]. Міжнародні стандарти, закладені в Будапештській конвенції про кіберзлочинність, залишаються базовим орієнтиром для транскордонної співпраці у цій сфері [8, с. 14]. Попри наявність ґрунтовних розробок, динаміка розвитку ІПСО в умовах активної фази кібервійни вимагає постійного оновлення тактичних рішень. Метою статті є дослідження ролі та методів діяльності правоохоронних структур України у сфері протидії ворожим інформаційно-психологічним операціям як складовій частині глобальної кібервійни, а також розробка пропозицій щодо вдосконалення їхньої взаємодії з міжнародними партнерами. Виклад основного матеріалу. Інформаційно-психологічні операції в умовах кібервійни використовують цифрову інфраструктуру для поширення деструктивних наративів, маніпуляції громадською думкою та провокування масових заворушень. Правоохоронні органи України, згідно із Законом «Про Національну гвардію України» та положеннями про Кіберполіцію, задіяні у виявленні джерел таких атак та їх нейтралізації [1, с. 12]. Специфіка ІПСО полягає в тому, що вони часто маскуються під локальні конфлікти або соціальне незадоволення. Правоохоронці повинні вміти розрізняти органічний протест від інсценованого ворожого впливу, що вимагає високої аналітичної підготовки. Важливим аспектом є захист персональних даних громадян, які можуть стати об'єктом маніпуляцій з боку агресора. В межах ЄС цей напрям регулюється Загальною декларацією прав людини, що ставить перед поліцією завдання дотримуватися балансу між безпекою та свободою слова [9, с. 1]. Будь-яка протидія інформаційним атакам має відбуватися виключно у правовому полі. Для ефективного стримування деструктивного впливу правоохоронні структури