Proceedings of the International scientific and practical conference ―Frontiers of Global Knowledge‖ (March 13-15, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Geneva, Switzerland, 2026. - 211 p.

70 впроваджують системи автоматизованого аналізу семантичних зв'язків у великих масивах даних, що дозволяє виявляти штучно створені хвилі обурення на ранніх етапах. Ворог часто використовує технологію діпфейків для дискредитації керівництва держави та правоохоронних відомств, що потребує від експертів Кіберполіції високої оперативності у верифікації контенту. Важливою складовою є також протидія таргетованим розсилкам, які спрямовані на конкретні соціальні групи з метою радикалізації їхньої поведінки в умовах кризи. Правоохоронці мають забезпечувати прозорість своїх дій, надаючи суспільству доказову базу щодо іноземного походження виявлених дезінформаційних кампаній. Крім того, підрозділи інформаційної боротьби працюють над виявленням вразливостей у державних реєстрах, витік інформації з яких може бути використаний агресором для посилення психологічного тиску на населення. Спільна робота з провайдерами та адміністраторами соціальних мереж дозволяє оперативно блокувати шкідливий контент, не обмежуючи при цьому законне право громадян на висловлювання своєї позиції. Зрештою, успішна нейтралізація ІПСО залежить від здатності правоохоронців діяти превентивно, створюючи надійний "інформаційний щит" навколо критично важливих соціальних процесів. Такий комплексний підхід гарантує, що цифрова безпека держави буде нерозривно пов'язана з дотриманням демократичних стандартів та прав людини. Протидія ІПСО вимагає від правоохоронців використання складних технічних засобів моніторингу соціальних мереж та даркнету. Підрозділи Кіберполіції навчаються ідентифікувати бот-мережі, які використовуються для штучного роздування панічних настроїв. Такі дії часто порушують Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку, оскільки загрожують публічній безпеці [7, с. 2]. На практиці правоохоронці стикаються з проблемою анонімності замовників ІПСО, що знаходяться за межами юрисдикції держави. Це вимагає залучення механізмів міжнародної допомоги, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС [8, с. 150]. Співпраця з Європолом дозволяє блокувати сервери, з яких координуються масштабні дезінформаційні кампанії.