Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Civilizations‖ (March 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Helsinki, Finland, 2026. - 145 p.

118 сформованих також самою аристократією [7, 54-56]. Важливим постає питання політичної форми, адже поступово сформовані різнорідні генеалогічні роди у кожному курфюрстві, королівстві чи князівстві мали окрему історію становлення. Очевидно, що Німецька імперія була обʼєднана, як висловився К. Ясперс, «шляхом насилля» [9, 237], тобто завдяки сильній руці Залізного канцлера. Але політична форма, яка спершу відображалася монархією із чіткими правилами та традиціями, стала пригинатися під тиском цілковито нових сил, що мали відображення у політиці Європи завдяки масам. Політична форма Освальда Шпенглера розуміється через його уявлення про культурну душу. Вона є живою, а тому не зводиться до чіткої каузальності чи математичної строгості. Людська історія тому не може бути безособовою і до того ж не є глобальною. Вона залежить від унікальних культурних душ, які імпліцитно впливають на все подальше становлення, виражаючись для зовнішнього по відношенню до культури спостерігача лише у символах. Це формує погляд на політику через своєрідне бачення поступового становлення історичної сили. Для культурних душ її вираження відбувається у суспільних класах: для фаустіанства шлях починається із аристократії та духовенства — муштра і освіта. Вони не можуть існувати вічно, адже сутнісна умова — це історична реалізація. Це поняття класу не є позначенням якоїсь професійної активності, тим більше воно не розуміється і у марксистському сенсі. Це радше метафізичне відображення суспільства, яке притаманне будь-якій культурній душі. Сам Шпенглер писав: «Культура та клас — взаємозамінні поняття: вони виникають як єдність і як єдність гинуть.» [8, 332 с.] Так набувається особлива політична форма у державі, яка тягнеться надалі із тривалою традицією. Селянство ж — «безособистісна маніфестація» [8, 333 с.], адже село — «великий символ осілості». [8, 90 с.] Шпенглер другий том «Смеркання Заходу» 1 починає із символічного використання образу рослини, який надалі простежується у всій праці. Так село порівнюється із нею, 1 такий варіант перекладу, який зберігає всі нюанси німецького концепту, запропонували українські доктори філологічних наук Лановик, М. та Лановик, З.