Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Civilizations‖ (March 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Helsinki, Finland, 2026. - 145 p.

127 та відновлюватись після стресів і травм, набуває особливості актуальності. Отож доцільно проаналізувати основне значення резильєнтності для подолання посттравматичного синдрому. Резильєнтність розглядається як властивість психіки відновлюватись після нетипових, складних життєвих обставин. Важливим напрямом дослідження, в психологічних науках, залишається осмислення того, як деякі люди спроможні вистояти в складних життєвих обставинах, пристосуватися до змін, відновитися та навість особистісно зростати. Досі немає єдиного визначення резильєнтності. Проте більшість вчених трактують її як життєстійкість, життєздатність, властивість людини долати труднощі та будувати повноцінне життя попри труднощі. Резильєнтність є багатовимірним біопсихосоціальним конструктом, що містить особистісні, міжособистісні, суспільні переживання і є результатом розвитку впродовж певного періоду. Резильєнтність можна розглядати як характеристику особистості та як динамічний процес адаптації до негативних умов. Резильєнтність має велике значення для посттравматичного стресового зростання особистості [1, с. 31]. Для подолання посттравматичного синдрому важливим є відновлення та збереження ментального здоров’я. Передусім потрібно мати психологічну стійкість для того, щоб подолати травматичну ситуацію, вийти з неї та зуміти налаштувати своє життя в позитивному напрямі, вибудувати подальшу ефективну стратегію саморозвитку й самоудосконалення. Таким чином відбувається процес набуття якісного нових рис особистості. Адже резильєнтність – це не тільки про збереження психоемоційного стану та його відновлення після посттравматичних подій, а й інтенсивне подальше особистісне зростання [2, с. 45]. Резильєнтність, як процес, включає кілька важливих етапів: - супротив руйнації - людина зберігає свою особистісну цілісність під впливом травматичних подій та знаходить сили для відновлення у посттравматичному стані;