Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Civilizations‖ (March 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Helsinki, Finland, 2026. - 145 p.

128 - здатність побудувати своє життя з набутим посттравматичним досвідом, спроможність особистості сформувати власну стратегію особистісного зростання, що базується на ефективному плануванні [3, с. 29]. Резильєнтність особистості – це динамічний процес пристосування до несприятливих умов під час дії стресогенного фактору, що розвивається. Людина здатна зберігати внутрішню рівновагу, керувати своєю емоційно- вольовою сферою та навіть приймати конструктивні рішення й діяти. Резильєнтність особистості складається з компонентів: - когнітивних – вміння людини приймати обґрунтовані, виважені рішення в умовах травматичного впливу, зберігати активність розумових операцій; - емоційних – високий рівень розвитку емоційного інтелекту, що дозволяє керувати власною емоційною сферою в процесі подолання посттравматичного синдрому; - перцептивних – сприйняття ситуації, об’єктивне оцінювання травматичної події, усвідомлення наявності посттравматичного синдрому та спрямування зусиль, особистісних ресурсів на його подолання. Інший підхід трактує резильєнтність як внутрішню стійкість, котра дозволяє людині не піддаватися впливу травматичної події та в якої, через психологічну стійкість, він не розвивається, тобто практично відсутній посттравматичний синдром [3, с. 29]. Резильєнтність допомагає долати посттравматичні синдроми, стресові розлади, де особливого значення набувають мета в житті особистості (людина має чітко визначену ціль, життєві орієнтири та прагне їх досягти попри все), контроль та віра (людина здатна керувати складною ситуацією, своєю поведінкою та навіть своїми емоціями, має сподівання на позитивні зміни), відкритість та готовність зіткнутися із життєвими викликами, труднощами і усвідомлення важливості набуття нового досвіду, навіть негативного, який особистість може трансформувати в позитивний [3, с. 30].