Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Civilizations‖ (March 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Helsinki, Finland, 2026. - 145 p.

31 виклики. У такій ситуації проблема правової невизначеності набуває не лише теоретичного, а й безпосереднього прикладного значення. Для учасника правовідносин важливо не тільки знати текст норми, а й розуміти, яким чином вона буде сприйнята та застосована компетентним органом. Саме тому тлумачення права дедалі частіше постає не допоміжною технікою, а необхідним інструментом забезпечення передбачуваності правозастосування. Правову невизначеність не слід зводити лише до недоліків законодавчої техніки. Вона може бути наслідком нечіткості формулювань, використання оціночних понять, колізій між нормативними актами, а також об’єктивної відкритості права до різноманітних життєвих ситуацій. Загальний характер норми дає змогу охоплювати широке коло випадків, однак водночас породжує потребу в її уточненні під час застосування. У науковій літературі обґрунтовано підкреслюється, що тлумачення права має власну юридичну природу та посідає самостійне місце в механізмі правового регулювання [6, с. 223–224]. Отже, невизначеність не завжди свідчить про неспроможність норми; у багатьох випадках вона потребує належного інтерпретаційного опрацювання. У цьому контексті особливої ваги набуває конвенційно орієнтоване тлумачення права, тобто таке розуміння та застосування національних норм, яке узгоджується з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини. Конституція України закріплює принцип верховенства права [1], а Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» прямо зобов’язує національні суди застосовувати Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права [2]. Це означає, що подолання правової невизначеності в українському правозастосуванні дедалі більше пов’язується не лише з внутрішньодержавними методами тлумачення, а й з орієнтацією на європейські стандарти захисту прав людини. Значення такого підходу підтверджується і документами інституцій Ради Європи. Венеційська комісія в оновленому Rule of Law Checklist наголошує, що правова визначеність охоплює доступність, ясність, точність і передбачуваність