Proceedings of the International scientific and practical conference ―British Ukrainian Academic Congress‖ (March 20-22, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Liverpool, United Kingdom, 2026. - 183 p.

169 здоров’я, що може свідчити про розвиток депресивних і тривожних станів,. Аналіз інтегральних показників показав їх статистично значуще зниження переважно у пацієнтів із ХСН III–IV ФК, тоді як у хворих із ХСН II ФК ці зміни були менш вираженими. Висновки 1. У стаціонарних пацієнтів із серцево-судинною патологією спостерігається достовірне зниження показників якості життя за всіма шкалами опитувальника SF-36 порівняно зі здоровими особами, причому найбільше зниження відзначається за шкалами фізичного функціонування та рольового функціонування, зумовленого фізичним станом. 2. Якість життя пацієнтів істотно залежить від віку, статі та клінічного діагнозу. У жінок показники якості життя є нижчими, ніж у чоловіків, а з віком спостерігається поступове погіршення фізичного та психологічного компонентів здоров’я. Найбільш виражене зниження показників відзначається у пацієнтів із ішемічною хворобою серця та при прогресуванні хронічної серцевої недостатності. 3. Зниження показників якості життя прямо пов’язане зі ступенем тяжкості серцево-судинної патології та функціональним класом хронічної серцевої недостатності, що підтверджує доцільність використання показників якості життя як додаткового критерію для комплексної оцінки функціонального стану пацієнтів і ефективності лікування. 4. Показники якості життя при серцево-судинних захворюваннях можуть розглядатися як важливі додаткові інформативні критерії, використання яких сприяє більш повній оцінці функціонального стану пацієнтів та ефективності лікування. Доцільним є також їх застосування під час проведення медико- соціальної експертизи, особливо у пацієнтів похилого та старечого віку, коли виконання тестів із фізичним навантаженням є утрудненим.