Proceedings of the International scientific and practical conference ―British Ukrainian Academic Congress‖ (March 20-22, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Liverpool, United Kingdom, 2026. - 183 p.

168 через коливання артеріального тиску або напади серцевого болю сприймаються пацієнтами як погіршення загального стану здоров’я. Подібні результати наводяться і в інших дослідженнях, де зазначається, що рівень якості життя у хворих на ГХ та ІХС прямо залежить від рівня самоконтролю пацієнта та обернено — від емоційної лабільності, тривожності, недовірливості й психологічної напруженості [4, с.2238; 5, с.117]. Ступінь погіршення якості життя також асоціювався з тяжкістю перебігу ІХС та вираженістю ангінального синдрому. Аналогічні результати, що свідчать про залежність показників якості життя від варіантів ішемії міокарда, представлені в літературі [6, Article 1431778]. Наявність больового синдрому істотно впливає не лише на фізичні можливості людини, а й на її соціальну активність і психічний стан. Значне зниження показників за першими трьома шкалами опитувальника, ймовірно, пов’язане з тим, що у більшості хворих на ІХС спостерігаються висока артеріальна гіпертензія, хронічна серцева недостатність, порушення серцевого ритму та стенокардія. Дещо завищена самооцінка психічного здоров’я і життєвої активності може пояснюватися певною адаптацією до хронічного перебігу захворювання, а відносно високий рівень соціального функціонування — спрощеним уявленням про соціальну активність. Більшість обстежених пацієнтів з ІХС є пенсіонерами або особами з інвалідністю, тому їхні соціальні контакти обмежуються спілкуванням із родичами та сусідами, що може сприйматися ними як достатній рівень соціальної взаємодії. Прогресування серцевої недостатності супроводжувалося погіршенням якості життя. Уже у пацієнтів із ФК II відзначалося значне зниження більшості показників, особливо тих, що характеризують фізичне функціонування, і ці зміни посилювалися зі зростанням функціонального класу ХСН. У групі хворих із ХСН ФК III–IV негативна динаміка була максимальною: показники, що характеризують фізичні можливості та роль у повсякденній діяльності, були найнижчими, що узгоджується з результатами інших досліджень [7, Article 512]. Значно знижувалися також життєва активність і самооцінка психічного