Proceedings of the International scientific and practical conference ―British Ukrainian Academic Congress‖ (March 20-22, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Liverpool, United Kingdom, 2026. - 183 p.

182 Сьогодні ми спостерігаємо дивовижну регенерацію цієї традиції. У лавах Збройних Сил України особливого поширення набуло звернення « побратиме » . Як і в часи Запорозької Січі, це слово виходить за межі простого етикету. Це мовний маркер найвищого рівня довіри та спільної мети – оборони своєї рідної землі. Побудова комунікації на засадах побратимства, а не лише сухого статутного чиношанування, робить українське військо унікальним феноменом, де мовленнєвий етикет стає інструментом згуртованості. Мовленнєвий етикет – це мовний етикет у реалізації, тобто застосовуваний у конкретних актах спілкування [1, с. 30]. Це комплекс правил мовної поведінки, який людство напрацювало для гармонійної комунікації. Мовленнєвий етикет – ключовий сполучний елемент, який дає змогу людям встановлювати контакт, уникати конфліктів і найголовніше – демонструвати повагу одне до одного. Як вже було зазначено вище, мовний і мовленнєвий етикети можуть свідчити про приналежність людини до певної культури. З цього випливає логічний висновок, що кожна національна культура формує власну унікальну систему етикетних норм та правил спілкування. Аналізуючи національну специфіку етикету, варто звернутися до фундаментальної праці Гірта Хофстеде "Cultures and Organizations: Software of the Mind". Зокрема, у розділі, присвяченому індексу дистанції влади (Power Distance Index), автор пояснює, чому навіть форми вітання так різняться у різних народів [2, с. 53]. Згідно з дослідженням Хофстеде у культурах із низьким індексом дистанції влади (США, Данія, Австралія) мовленнєвий етикет розмиває ієрархічні бар'єри. Тут нормою є так званий "first-name basis" – вітання через називання імені співрозмовника. У такому контексті звертання до керівника "Привіт, Джоне" не є проявом фамільярності, а свідчить про функціональну рівність та відкритість до комунікації. Натомість українська культура, за параметрами Хофстеде, історично має більшу схильність до вищого індексу дистанції влади. Для нашого