Proceedings of the International scientific and practical conference ―British Ukrainian Academic Congress‖ (March 20-22, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Liverpool, United Kingdom, 2026. - 183 p.

35 нирках – розвитком гломерулосклерозу та тубулоінтерстиціального фіброзу. Доведено також участь ренін-ангіотензин-альдостеронової системи у прогресуванні обох патологій, що обґрунтовує застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) та блокаторів рецепторів ангіотензину в терапевтичних схемах [1–3]. Вагомим досягненням сучасної ветеринарної медицини є впровадження нових біомаркерів ранньої діагностики. Традиційні показники, такі як аланінамінотрансфераза (АЛТ), аспартатамінотрансфераза (АСТ), лужна фосфатаза (ЛФ), білірубін, креатинін і сечовина, залишаються інформативними, проте змінюються вже на стадії значного ураження тканин. Натомість рівень симетричного диметиларгініну (SDMA) дозволяє виявляти зниження швидкості клубочкової фільтрації на ранніх етапах хронічної хвороби нирок, а ліпокалін, асоційований із желатиназою нейтрофілів (NGAL), і молекула ушкодження нирок-1 (KIM-1) розглядаються як маркери гострого тубулярного ушкодження. У гепатології досліджуються глутаматдегідрогеназа та специфічні мікроРНК як ранні індикатори гепатоцелюлярного ушкодження. Перспективним напрямом є визначення жовчних кислот у сироватці крові, амонію та використання біомаркерів фіброзу печінки. Важливе значення також має оцінка коагулограми, оскільки печінка синтезує більшість факторів згортання [3–5]. Печінка виконує центральну роль у біотрансформації ендогенних і екзогенних токсинів, синтезі білків плазми крові, регуляції метаболізму вуглеводів, ліпідів й білків. Детоксикаційні процеси відбуваються у дві фази: у першій фазі здійснюється окиснення, відновлення або гідроліз за участю системи цитохрому P450, у другій – кон’югація метаболітів із глюкуроновою та сульфатною кислотами чи глутатіоном із утворенням водорозчинних сполук. Нирки, своєю чергою, забезпечують виведення кінцевих продуктів метаболізму через клубочкову фільтрацію та канальцеву секрецію, підтримують водно- електролітний баланс і кислотно-лужну рівновагу. Таким чином, порушення функції одного з цих органів неминуче призводить до перевантаження іншого [4–6]. Сучасні клінічні спостереження свідчать, що гепатопатії у собак і котів