Proceedings of the International scientific and practical conference ―British Ukrainian Academic Congress‖ (March 20-22, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Liverpool, United Kingdom, 2026. - 183 p.

36 часто мають латентний перебіг. Клінічні симптоми з’являються тоді, коли функціональна маса гепатоцитів суттєво зменшується. До найпоширеніших симптомів належать анорексія, блювання, зниження маси тіла, млявість, жовтяничність слизових оболонок, асцит та ознаки печінкової енцефалопатії [7]. У котів окрему клінічну проблему становлять ідіопатичний гепатоліпідоз і холангіт, тоді як у собак значну роль відіграє мідь-асоційована гепатопатія. Візуалізаційні методи, зокрема ультразвукова діагностика, дозволяють виявляти структурні зміни паренхіми, однак остаточний діагноз у складних випадках потребує гістологічного дослідження біоптатів. Щодо ниркової патології, найпоширенішою є хронічна хвороба нирок (ХХН), особливо серед котів старшого віку. Рання стадія часто перебігає без виражених клінічних симптомів, тому важливу роль відіграє профілактичний скринінг. Традиційні показники – креатинін і сечовина відображають вже значне зниження швидкості клубочкової фільтрації. Сучасні міжнародні рекомендації (IRIS) рекомендують використання SDMA як більш чутливого маркера ранньої ниркової дисфункції. Додатково оцінюють відносну густину сечі, наявність протеїнурії, співвідношення білок/креатинін та системний артеріальний тиск [3, 5]. Патогенетичний взаємозв’язок печінки й нирок зумовлений як гемодинамічними, так і метаболічними механізмами. За печінкової недостатності порушується детоксикація аміаку та інших азотистих сполук, що створює додаткове навантаження на нирки. Гіпоальбумінемія сприяє зниженню онкотичного тиску крові, що впливає на ниркову перфузію. Водночас за уремії накопичення токсичних метаболітів і кінцевих продуктів метаболізму білків негативно впливає на гепатоцити та систему мікроциркуляції. Таким чином, ізольоване лікування одного органа без урахування функціонального стану іншого може бути недостатньо ефективним [4]. Сучасна терапія передбачає комплексний підхід. За хвороб печінки застосовують гепатопротектори (S-аденозилметіонін, силімарин),