Proceedings of the International scientific and practical conference ― German Ukrainian Forum on Reconstruction and Innovation‖ (March 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Dresden, Germany, 2026. - 135 p.

81 Ключові слова: вища математика, агроінженерія, MATLAB, сталий розвиток, математичне моделювання, міждисциплінарний підхід, Live Script, оптимізація ресурсів. Концепція сталого розвитку передбачає раціональне використання природних ресурсів, мінімізацію екологічного навантаження, підвищення енергоефективності та забезпечення довгострокової продуктивності аграрних систем [1]. У сучасному сільському господарстві ці завдання неможливо вирішувати інтуїтивно або лише на основі емпіричного досвіду. Вони потребують кількісного аналізу, прогнозування та оптимізації, що базуються на математичних моделях. Математичне моделювання дозволяє описувати процеси зрошення, внесення добрив, руху техніки по полю, ущільнення ґрунту, витрат палива, енергоспоживання та врожайності у вигляді функціональних залежностей, систем рівнянь, оптимізаційних задач. Саме ці моделі дають змогу майбутнім агроінженерам приймати обґрунтовані рішення, які сприяють зменшенню негативного впливу на довкілля та підвищенню ефективності виробництва. Таким чином, математична підготовка стає не лише теоретичною складовою інженерної освіти, а й інструментом формування екологічно відповідального мислення, що відповідає цілям освіти для сталого розвитку. Проблема традиційного викладання вищої математики Традиційне викладання вищої математики в інженерних спеціальностях переважно має абстрактний характер. Здобувачі освіти зазвичай розв’язують формальні задачі, не пов’язуючи їх з майбутньою професійною діяльністю. Диференціальне та інтегральне числення, диференціальні рівняння, методи оптимізації сприймаються як теоретичні розділи, що не мають очевидного прикладного значення. У результаті: знижується мотивація до вивчення вищої математики, формується фрагментарне розуміння інженерних процесів, не формується