Proceedings of the International scientific and practical conference ―Advances in Science and Humanity‖ (March 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2026. - 176 p.

160 Метою дослідження є обґрунтування педагогічних підходів та архітектурних сценаріїв навчального проєктування житла з інтегрованими укриттями як складової формування безпеково-сценарного мислення майбутніх архітекторів. Завдання дослідження : • Проаналізувати сучасні підходи до навчального архітектурного проєктування та визначити можливості їх розширення з урахуванням безпекових чинників. • Виявити особливості інтеграції захисних просторів у структуру житлового середовища на основі сучасних досліджень і проєктної практики. • Сформулювати педагогічні принципи та сценарні підходи до навчального проєктування житла з інтегрованими укриттями. 1. Навчальне проєктування односімейного житла на ІІ курсі архітектурної освіти відіграє ключову роль у формуванні базових принципів архітектурного мислення. Саме цей тип об’єкта дозволяє студенту вперше опрацювати повний цикл проєктного рішення – від містобудівного аналізу до формування об’ємно- просторової структури та архітектурного образу. Односімейний житловий будинок виступає оптимальною моделлю для навчання завдяки своїй масштабності, функціональній цілісності та можливості інтеграції різних просторових і сценарних рівнів. У навчальному процесі житло розглядається не як сукупність приміщень, а як багатошарова архітектурна система, у якій взаємодіють функція, простір, середовище та спосіб життя користувача. 2. В умовах сучасних безпекових викликів навчальне завдання з проєктування односімейного житла доповнюється обов’язковою вимогою передбачення простору цивільного захисту. При цьому укриття вводиться не як додатковий функціональний елемент, а як складова архітектурної концепції, що впливає на логіку організації простору. Завдання передбачає комплексне опрацювання житлового середовища з урахуванням сценаріїв повсякденного використання та надзвичайних ситуацій, що формує у студентів здатність мислити в умовах багатоваріантності функціонування архітектурного об’єкта.