Proceedings of the International scientific and practical conference ―Advances in Science and Humanity‖ (March 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2026. - 176 p.

159 етичні та соціальні виміри підготовки архітектора [4]. Такий підхід орієнтує навчальне проєктування на роботу з реальними кризовими контекстами та формування здатності до сценарного моделювання безпечного, інклюзивного й психологічно комфортного середовища. Це створює підґрунтя для розгляду проєктування житла з інтегрованим укриттям як комплексного навчального завдання, у якому поєднуються повсякденні та надзвичайні сценарії використання простору. Водночас проблематика формування житлового середовища в умовах післявоєнної відбудови розглядається у дослідженні І. П. Гнеса та М. М. Козела [5], де проаналізовано архітектурні аспекти сучасного садибного житла. Автори відзначають домінування спрощених об’ємно-планувальних рішень, типізацію забудови та зниження архітектурно-художнього рівня, що свідчить про розрив між швидкістю відбудови та якістю житлового середовища. У сучасній проєктній практиці спостерігається формування нових підходів до інтеграції захисних просторів у житлову архітектуру, що реалізуються як у вигляді вбудованих укриттів [6], так і у формі автономних підземних бункерів [7]. У діяльності спеціалізованих проєктних і будівельних компаній укриття розглядається як невід’ємний елемент житлового середовища, який може бути інтегрований у структуру будинку або функціонувати як окрема інженерна система. Такі рішення передбачають різні рівні автономності та технічного забезпечення – від базових захисних приміщень до складних багатофункціональних просторів, розрахованих на тривале перебування людини. Таким чином, сучасні дослідження та проєктна практика демонструють перехід від традиційного розуміння укриття як окремої споруди до його інтеграції в житлове середовище як функціонально й просторово пов’язаного елементу. Водночас питання методичного забезпечення навчального проєктування житла з інтегрованими укриттями, з урахуванням безпекових сценаріїв, залишається недостатньо розробленим і потребує подальшого дослідження.